Американський Захід зіткнувся з катастрофічною нестачею води: річка Колорадо, джерело життя для більш ніж 30 мільйонів людей, стрімко висихає. У той час як громадські дискусії зосереджені на індивідуальних зусиллях економії, головна причина цієї кризи – не марнотратні газони та довгі душі. Це величезне споживання води для годівлі худоби.
Масштаб проблеми
Компакт річки Колорадо, що регулює розподіл води між сімома штатами та Мексикою, зазнає невдачі. Переговори про майбутні квоти зайшли в глухий кут, і федеральний уряд може незабаром втрутитися, щоб примусово скоротити споживання. Але навіть радикальні заходи не вирішать основну проблему: сільське господарство споживає близько 75% води річки Колорадо, при цьому левова частка йде на корм худобі.
Фактор корови
Майже половина води, що використовується в сільському господарстві, йде на вирощування люцерни та сіна – практично виключно для годівлі великої рогатої худоби та молочної худоби. Це означає, що щонайменше 47% води річки витрачається на корми для тварин, проте це рідко обговорюється в контексті ширшої водної кризи. Це нестійко: обмежені водні ресурси Заходу насамперед використовуються для вирощування низькоцінної культури, тоді як міста щосили намагаються зберегти запаси.
Економіка спраги
Цей дисбаланс як екологічний, а й економічний. У штаті Юта 70% води використовують для виробництва люцерни, проте ця культура складає всього 0,2% валового внутрішнього продукту штату. На цьому наголошує критичний перерозподіл ресурсів. Тваринницька галузь отримує непропорційно більшу частку води, тоді як її внесок у регіональну економіку відносно невеликий.
Спадщина водних прав
Ситуація посилюється доктриною «першочергового присвоєння», успадкованою Законом про домогосподарства XIX століття. Ця система надає пріоритет давнім водним правам, фактично закріплюючи нестійкі моделі використання. Власники старших водних прав у Каліфорнії, серед інших, продовжують стверджувати про свій пріоритет, що ускладнює проведення значних реформ.
Шлях вперед
Вирішення кризи річки Колорадо потребує перегляду пріоритетів. Політики повинні визнати, що стійке керування водними ресурсами потребує переосмислення залежності регіону від водоємного тваринництва. Рішення включають стимулювання фермерів до відведення земель під паром, дозвіл на торгівлю водними правами і, зрештою, вирішення проблеми нестійких масштабів виробництва яловичини та молочних продуктів на посушливому Заході.
Реальність очевидна: хоча споживачів закликають до економії, найбільшим споживачем води річки Колорадо є не поля для гольфу та центри обробки даних, а мільйони корів, які споживають воду в регіоні, який навряд чи може дозволити собі її витрачати. Не визнаючи цієї правди, водне майбутнє Заходу залишається похмурим.
