Питання про назву сайту виникає відразу ж після того, як приймається рішення про його створення. Оскільки не багато хто з новачків добре знайомі з реєстрацією та використанням доменних імен, з функціонуванням DNS і Мережі в цілому, ми почнемо саме з цього.

Назва сайту, або ім’я домену (domain-name походить від англ. domain — область, територія), що дозволяє ідентифікувати Web-сайт або адресу електронної пошти в мережі Інтернет, — це унікальне алфавітно-цифрове позначення, яке є необхідним елементом Інтернет-адреси. За міжнародною угодою кожній країні виділено деякий кодове позначення довжиною в дві-три літери — домен першого рівня, або домен цієї країни. Так, якщо адреса сайту закінчується .US, це означає, що сайт (а отже, домен) знаходиться в зоні США .JP — в Японії, а .RU — в Росії. Крім того, існують кілька доменів першого рівня, не пов’язаних з географією, а з направленістю сайту-наприклад, .COM — для комерційних, .ORG — для некомерційних, .EDU — для освітніх організацій. Домен першого рівня також називають зоною.

Домени другого рівня видаються підприємствам і приватним особам в оренду з щорічною оплатою за обслуговування, причому в кожній зоні домени другого рівня видає спеціально уповноважена організація.

Зареєстроване доменне ім’я в залежності від бажання власника може бути активним або недієвою, тобто використовуваним чи невикористовуваним. Якщо доменне ім’я активно, воно пов’язується з IP-адресою — унікальним цифровим адресою комп’ютера (хоста), на якому розташовується Web-сайт, позначуваний доменним ім’ям. По суті, адресою сайту є його цифрове позначення, а доменне ім’я — це мнемонічне ім’я, яке полегшує його запам’ятовування (і усуває необхідність звернення до сайту по його цифрового адресою). Для того щоб браузер дізнався цифровий адресу, в Інтернеті існує особлива служба — так звана Система доменних імен (Domain Names System, DNS), яка автоматично пов’язує ці імена з цифровими IP-адресами, і навпаки. Цей процес ґрунтується на системі серверів, називаються серверами імен, які запам’ятовують дані, що зв’язують доменні імена з цифровими адресами. Кожен сервер імен відповідає за свою зону і зберігає обмежений набір імен і цифрових адрес. Всі сервери імен організовані в ієрархію і пов’язані з кореневими серверами імен, координують ці дані дозволяють користувачам знаходити сервер, відповідальний за ту ділянку мережі Інтернет, якого вони хочуть досягти. Такі сервери називаються кореневими, тому що функціонують на самому верхньому рівні, обслуговуючи єдиний кореневий домен ROOT.

Один з кореневих серверів є авторитетним сервером (кореневий сервер А), і на ньому підтримується ведуча копія файлу, який пізнає всі домени верхнього рівня. Зазначений файл називається файлом кореневої зони і копіюється на інші кореневі сервери по заданому алгоритму. Кореневий сервер надсилає запит серверу зони, який зберігає інформацію про імена, що закінчуються, наприклад, на .ru, і, в свою чергу, передає запит третій сервера — того, який знає цифрові адреси для всіх імен, що закінчуються на domain-name.ru.

Слід відзначити, що сервери імен зберігають у своїй пам’яті результати попередніх запитів, тому коли користувач повторить свій запит, то отримає цифровий адреса Web-сайту www.domain-name.ru від найближчого в ланцюжку серверів імен, а саме від сервера імен своєї локальної мережі. Записи в зонах відповідають за перетворення доменного імені в машинну адресацію (IP-адреса), визначають нейм-серверів (Name Servers) для домену і вказують, який сервер приймає пошту для даного домену. Щоб перенести хостинг (фізичне розташування, тобто IP-адресу домену) від однієї хостингової компанії до іншої, необхідно змінити Name Servers у домена, що зазвичай робиться на сайті реєстратора доменів (там, де ви реєстрували домен). Наводимо посилання, де це робиться в основних реєстраторів: NetworkSolutions (http://www.networksolutions.com/cgi-bin/makechanges/domain.mod), Totalnic (http://core.totalnic.net/cgi-bin/mod-dom-wizard1).

У відповідності з ієрархією серверів будуються і доменні імена, які складаються з декількох полів, розділених крапками. Крайнє праве поле називається доменом верхнього рівня, а далі справа наліво слідують імена доменів (піддомени) більш низького рівня.

У кожного домену верхнього рівня є адміністратор (званий адміністратором зони), що є юридичною особою, відповідальною за управління та регулювання стратегії цього домену.

Ієрархічну структуру доменних імен можна представити у вигляді дерева. Повне доменне ім’я закінчується крапкою — «.» (ROOT), що позначає корінь доменного дерева (ця завершальна крапка не видно користувачеві). Далі справа наліво по ієрархії йдуть домени верхнього рівня, за ними — домени другого рівня і, нарешті, домени третього рівня, причому домени третього рівня є поддоменами (субдоменами) для доменів другого рівня, а домени другого рівня є субдоменами для доменів верхнього рівня. Один від одного домени відокремлюються крапками.

Здавалося б, не так важливо, яким буде назву сайту, так як більшість користувачів потраплять туди по прямой ссылке, отриманої з пошукової системи, або скористаються порадою друзів або засобами розсилки. Після цього цікавить користувача сторінка буде занесена в «Вибране», а доступ буде знову ж здійснюватися безпосередньо — за великим рахунком, важливість імені для розкрутки сайту сильно перебільшена. Однак добре запам’ятовується ім’я може допомогти при вибудовуванні віртуального образу сайту і полегшити доступ до нього, якщо буде набиратися по пам’яті.

Але для різного роду фірм та організацій питання вибору назви сайту є більш принциповим, якщо їм вкрай необхідна наявність в доменному імені товарних знаків та зареєстрованих торгових марок. Крім того, від домену багато в чому залежить образ самої організації у очах партнерів та клієнтів.

Отже, вибір доменного імені хоч і не є головним питанням при створенні та розкрутці сайту, але певне значення все ж має, а тому вимагає уваги. До того ж, не можна забувати і про те, що багато пошукові системи (у тому числі і популярний останнім часом Google індексують не тільки тексти сторінок, але і самі назви сайтів. Безсумнівно, раціональне зерно в такому підході є, так як якщо в гонитві за відвідуваністю можна «забити» що завгодно вміст сторінки або в список ключових слів, то малоймовірно, щоб назва сайту абсолютно не відповідало його змісту. І якщо ім’я домену повністю або частково відповідає запиту, сайт обов’язково потрапить в топ-лист пошукача, а значить, виявиться більш доступними для пошуку.

При виборі домену можна починати з аналізатора запитів в пошукових системах і подивитися, чим частіше цікавляться користувачі при пошуках схожої тематики. Основним інструментом для подібних досліджень серед англомовних сервісів вважається Wordtracker.com. Задаючи яке-небудь слово цього аналізатора, ви побачите не тільки його популярність, але і всі асоціативні терміни, найчастіше використовувані разом з ним при пошуку. З допомогою КЕІ-аналізу визначається також популярність фраз, причому про найбільш популярних з них Wordtracker повідомляє досліднику. Вам залишиться тільки зареєструвати нове слово або словосполучення у вигляді імені домену для нового сайту. З російськомовних інструментів, що автоматизують підбір потрібних імен, можна назвати direct.yandex.ru і topping.com.ua, які допомагають знаходити відповідні слова і словосполучення. Втім, подібні служби є і у реєстраторів доменних імен. Так, наприклад, служба NameBuddy (http://www.webnames.ru/namebuddy.pl) дозволяє не тільки шукати, але і реєструвати відповідні імена. Перевірка доступності імен здійснюється миттєво за допомогою прямого доступу до бази даних реєстру, яка налічує близько 20 млн. записів.

Звичайно, дуже добре, коли назва сайту коротке, просте в написанні, інформативне і запам’ятовується. Однак Інтернет існує вже досить давно, тому в багатьох областях прості і однозначні імена доменів закінчилися. Так, майже всі можливі словосполучення до трьох літер у всіх зонах вже розібрані, і навіть більш-менш милозвучних четырехбуквенных практично не залишилося, особливо в загальних доменів верхнього рівня, таких як COM, NET або ORG). Між тим, було б украй нерозумно намагатися винайти щось абстрактне, надоригінального і не має ніякого відношення до змісту сайту — краще нехай ім’я буде довге, але адекватне.

А тепер подивимося на зарубіжний досвід і зробимо відповідні висновки. Як у такому випадку поступають, наприклад, американці? Конкуренція на тамтешньому ринку доменів набагато вище нашої, так і вихід із ситуації вони почали шукати раніше за нас, а тому встигли виробити деякі рекомендації і на практиці перевірити більшість рішень.

Киберсквотеры (загарбники доменів)

Передусім слід ознайомитися з зарубіжними аукціонами з продажу доменних імен і з досвідом тамтешніх спекулянтів-киберсквотеров (Cybersquating — це реєстрація популярного домену з подальшим перепродажем за завищеною ціною). В Росії теж недавно з’явилися аукціони з продажу доменних імен на цивілізованому ринку в офіційних реєстраторів, так що можна скористатися цим засобом. Там же можна переглянути оголошення про продаж доменів, від яких власники з тих чи інших причин не готові відмовитися.

Зазвичай в якості найменування домену використовується яке-небудь коротке словесне позначення, що ототожнюють користувачем з власником домену. Очевидно, що краще всього використовувати в якості імен доменів слова, словосполучення і навіть невеликі слогани, так чи інакше пов’язані з тими назвами товарів і послуг, яким буде присвячений створюваний сайт, або з вигодами від їх використання. При цьому перевага віддається словами, широко вживається в розмовній мові (існують навіть спеціальні словники таких слів, наприклад «Актуальний лексикон»). Звичайно ж, киберсквотеры реєструють найбільш загальні найменування доменів і загальновживані позначення. Ці мережеві ділки намагаються отримати вигоду з реєстрації доменного імені, до якого не мають ні найменшого відношення, з метою його перепродажу власнику відповідного засобу індивідуалізації або іншій зацікавленій особі. Домени киберсквотеров зазвичай не активні (тобто не посилаються на якийсь Web-сайт), але, правда, і кількість активних доменів в зонах .COM, .NET і .ORG сьогодні перевищує 30 млн.

Зрозуміло, що насамперед займаються такі прості домени, як BOOK або FILM, і чекати їх звільнення безперспективно. Подібний домен — чудовий актив, і в разі чого господар завжди може виставити його на аукціон і продати з великою вигодою. Втім, можна подивитися реєстрацію найбільш відповідного домену, який вже зайнятий, і відправити його власнику пропозицію про переуступку прав (навіть якщо він не є киберсквотером), але слід мати на увазі: чим популярніший ім’я, тим вище буде сума компенсації.

У цій ситуації вихід один — додати до ключового якесь додаткове, визначальне слово. Тим самим, до речі, ви звужуєте смислове навантаження, а це, на думку маркетологів, набагато ефективніше і дає більше переваг порівняно з розширеним тлумаченням. Наприклад, домен FILM може говорити і про те, що на сайті продаються фільми, і про знімальному процесі, і про обговорення питань кінематографії, і про багатьох інших областях, так або інакше пов’язаних з кіно. Але таке розширене тлумачення не визначає характеру інформації і не робить жодних акцентів на особливості контенту сайту. При цьому нікому не прийде в голову робити в пошуковику запити, що містять одне тільки слово FILM, а значить, положення сайту в топ-списку буде залежати не від назви, а від того, наскільки контент сайту відповідає визначального слова запиту.

Якщо ж буде зроблений запит DVDFILM, то визначальним для слова FILM буде DVD, а тому положення сайту в топ-листі буде тим вище, чим частіше слово DVD зустрічається на індексованою сторінці сайту. Отже, краще назвати сайт саме DVDFILM, якщо там йдеться про продаж фільмів на DVD-дисках.

Але і такі складні назви з популярними визначальними словами теж будуть зайняті. В цьому випадку зазвичай намагаються використовувати дефіси, підкреслення чи порядкові номери. Зокрема, якщо домен DVDFILM зайнятий, то в першу чергу виникає бажання використовувати домен DVD-FILM або DVDFILM1. Проте фахівці не радять користуватися такими методами, оскільки насамперед домен має добре запам’ятовуватись. І якщо ви досягнете цього, то відвідувач вашого сайту не буде шукати його в пошукових системах, ні звертатися до «Обраного», а відразу з легкістю пригадає потрібне ім’я, коли йому знадобиться доступ до вашого сайту. Фіксування доменного імені в пам’яті користувача вважається найвищим досягненням позиціонування. Справа в тому, що, запам’ятовуючи різні назви, люди найчастіше опускають такі деталі, як дефіси, підкреслення, порядкові номери і т. п., і замість того, щоб набрати DVD-FILM, вони просто наберуть DVDFILM і потраплять на сайт конкурента. При цьому той, хто приходить на ваш сайт від випадку до випадку, навіть не зверне уваги на авторство, на зміни в дизайні та інші деталі, вирішивши, що новий вигляд сайту — це всього лише результат його чергового оновлення.

До речі, ще один напрямок діяльності киберсквотеров засноване на варіантах написання того чи іншого домену (DVD-FILM/FILM-DVD) або на можливі помилки в наборі самого імені, так і в написанні домену. Наприклад, з точки зору користувача, wwwfilm і www.film — це майже одне і те ж, а з точки зору комп’ютера — абсолютно різні домени (film і wwwfilm). Дана технологія отримала назву «тайпсквотинг», і тут, крім спроб продати доменне ім’я, є й інший розрахунок: якщо так званий людський фактор породжує помилки в наборі суперпосещаемых доменів, це означає, що у такої підробки-двійника завжди буде стійка відвідуваність, а отже, там можна розташовувати рекламу. Більш того, одна лише реклама, що розміщується на подібних доменів, цілком здатна окупити витрати киберсквотера на утримання домену — незалежно від того, чи вдасться його коли-небудь продати.

Треба сказати, що киберсквотеры прагнуть до отримання заповітних доменів будь-якими шляхами, причому можуть претендувати навіть на вже зареєстрований домен, надаючи реєстраторам підроблені документи. Так що щоб уникнути перехоплення доменного імені не користуйтеся сервісами Whois (визначення зайнятості імені домену) на малознайомих сайтах, а звертайтесь тільки до офіційних реєстраторів і постарайтеся не розголошувати інформацію про обраному доменному імені до офіційного підтвердження реєстрації домену, щоб цією інформацією не скористалися недобросовісні киберсквотеры.

Якщо ж простого імені підібрати не вдалося, особливо не турбуйтеся (буде менше проблем у майбутньому!), оскільки найкращим доменом може стати якась унікальна характеристика або вигода, так чи інакше пов’язана з тематикою сайту. При цьому важливо, щоб контент сайту обігравав цю характеристику і творив у свідомості відвідувача якийсь стійкий образ, міцно зв’язує унікальну характеристику і сам носій цієї характеристики. До речі, в цьому випадку ваш сайт буде мати акцентованим впливом на користувача, тому розширення його контенту на інші товари або послуги буде нерозумним. Слід чітко розуміти, що «розбавлення» контенту або, що ще гірше, його невідповідність заявленому домену знизить ефективність сайту до мінімуму. І якщо ви заявили, що у вас на сайті представлена певна тематика, то на всіх його сторінках вам доведеться доводити, що це саме так. При цьому важливо досягти чітких асоціацій у свідомості відвідувача і переконати його в тому, що ваша характеристика дійсно унікальна. До того ж у подібних доменів є суттєва перевага: вузька спеціалізація в більшості випадків дозволяє підвищувати ціну на пропоновані товари або послуги.

Офіційних даних про кількість киберсквотеров немає. Втім, їх і бути не може, так як це явище неможливо однозначно визначити. Але є статистичні дані Росніїрос, адміністратора домену .RU, які дозволяють побічно судити про масштаби кіберсквотингу в Росії. Отже, 77,3% адміністраторів доменів володіють одним доменом, два доменних імені зареєстровані у 11,2% адміністраторів, трьома доменами володіють 4% адміністраторів, чотирма — 2%. У віданні 1,2% адміністраторів знаходяться відразу за п’ять доменних імен. Від 5 і до 20 доменними іменами розпоряджаються 3,4% адміністраторів, від 20 до 45 — 0,5%, від 45 до 100 — 0,1%. І лише менш ніж у 0,1% адміністраторів зосереджено в одних руках понад 100 доменів другого рівня. Максимальне число доменів, зареєстрованих на одну особу, становить 1047.

У разі реєстрації доменного імені через організацію, яка надає послуги з реєстрації доменних імен (Інтернет-сервіс-провайдери, Web-хостингові компанії тощо), рекомендується ретельно вивчати умови договору, що укладається в частині реєстрації домену. Зокрема, у договорі мають бути зафіксовані зобов’язання організації з реєстрації домену другого рівня в зоні .RU на ваше ім’я. Крім того, домен другого рівня, наприклад в зоні .RU, повинен виглядати лише як domain-name.ru, а домен виду www.domain-name.ru (не плутайте з Web-адресою сайту!) домен третього рівня і не підлягає реєстрації. Отже, посилання на домен www.domain-name.ru у договорі з несумлінним провайдером не гарантує вам реєстрацію доменного імені domain-name.ru на ваше ім’я.

Замовлення на реєстрацію домену другого рівня повинен бути зроблений від вашого імені (за вашим договором) — тільки в цьому випадку ви будете вказані в якості адміністратора домену, якому належать всі права на використання зареєстрованого доменного імені.

Віддалені домени

Ні для кого не секрет, що багато хороші імена вже давно зареєстровані, проте не всі знають, що згідно з регламентом реєстрації в тій же зоні .RU кожен день звільняються десятки доменів, продовження яких не сплачено власниками. Зокрема, на порталі WebNames.ru щодня публікується список тільки що звільнилися доменів зони .RU, серед яких багато зможуть знайти і зареєструвати потрібне ім’я. З інших популярних інструментів можна назвати DeletedDomains.com та аналогічні сайти, які показують прострочені по оплаті і недавно вилучені домени.

Такі домени вже були зареєстровані і навіть, можливо, розрекламовані, але з якихось причин їх строки оренди не було продовжено. Багато з цих доменів досить розкручені і мають пасивний приплив відвідувачів. Треба сказати, що на подібних сайтах ведуть полювання і киберсквотеры, намагаючись вловити можливу популярність того чи іншого назви.

Реєстратори доменів часто пропонують послуги з інформування про звільняються доменів в зоні .RU така передплата на рік коштує близько 10 дол. Підписавшись на зазначену послугу, ви зможете отримати доступ до списку доменів в зоні .RU, звільняються на наступний день, і подати заявку на реєстрацію звільняється домену. Заявка буде подана протягом декількох хвилин після звільнення домену.

Національні і багатомовні домени

Не можна не позаздрити явного переваги, якими володіють американці та інші англомовні користувачі при виборі доменних імен. Як відомо, домени до останнього часу набиралися по-англійськи, а значить, можна було використовувати тільки англійські слова і словосполучення (причому навіть країни, де застосовується латиниця, були змушені уникати вживання слів, у яких застосовуються літери, що не входять в англійський алфавіт). Можна, звичайно, транслітерувати латиницею слова і літери російського алфавіту, але тоді ми втратимо головне достоїнство доменного імені — можливість індексування за нього в пошуковій системі.

Крім того, мало хто з наших користувачів може без помилок зобразити латинську транслітерацію деяких російських букв (ш—ш-ш, ч—tch, ж—zh, я—ia і т. д.), а це означає, що багато російські слова, у складі яких зустрічаються подібні літери, в доменному імені краще не вживати. До того ж слід уникати дефісів, підкреслень, погано запам’ятовуються комбінації цифр і літер — вони зроблять транскрибированное вираз ще менш незабутнім.

Як і у випадку з англомовними зонами, найбільш ефективними для нас будуть домени, в назвах яких натякається на унікальні характеристики або вигоди пропонованих товарів і послуг. При цьому слова, які будуть входити в назву (навіть транслітеровані латиницею), повинні бути самі по собі простими, легкими в запам’ятовуванні і часто використовуються в повсякденній мові. Так, замість англійської CINE можна вжити KINO, причому така заміна для зони .UA буде, можливо, навіть більш ефективною. Якщо таке ім’я вже зайняте, то для слова KINO в якості визначальних слів можна вибрати як транслітеровані російські, так і оригінальні англійські, наприклад KINO NA DVD. Сайт з доменом kinonadvd.ru буде не тільки легко запам’ятовуватись, але і своєю назвою чітко ідентифікувати товар або послугу, а також ту аудиторію, до якої він звернений. Подібне ім’я можна згодом використовувати в рекламі, а це вважається запорукою успіху.

Не менш значущою проблемою, пов’язаною з латинським написанням, є використання в доменах конкретних імен і назв, особливо назв фірм та торгових марок. Оскільки більшість наших фірм і фірмочок зареєстровані в російському написанні, то при організації сайту вони намагаються в першу чергу представити в якості домену саме назва самої фірми. В результаті, на відміну від іноземних (міжнародних) компаній, власник буде піддаватися постійному ризику втратити свій домен, так як він не є одночасно власником цього ж товарного знака на латиниці і не може оскаржити в суді права на транслітеровано ім’я. Крім того, навряд чи такі назви, як Krasnyjperec або Serpimolot, чітко зафіксуються в свідомості відвідувача сайту або нагадають йому про домен, який він побачить серед десятків закладок свого браузера. З цієї ж причини не варто використовувати в доменах малозрозумілі абревіатури та скорочення типу AOZT, ZHKH, PBOJUL і т. д.

Як бачите, всіляких обмежень для використання латинського шрифту при написанні російських доменів дуже багато, тому, очевидно, варто вибирати тільки дуже прості і легко набираються латиницею слова або взагалі перейти до реєстрації доменних імен на кирилиці.

Багатомовні доменні імена — це імена, представлені символами національних алфавітів. Понад 665 млн. користувачів Інтернету у світі використовують англомовні доменні імена для Web — і e-mail-адрес, але 63,5% користувачів Мережі не говорять по-англійськи, як на своїй рідній мові. Тому сьогодні англомовні доменні імена не повинні бути єдиним засобом адресації в Інтернеті.

Монополія латиниці у Всесвітній павутині була порушена вже досить давно — у 1999 році проголошена політика підтримки IDN (Internationalized Domain Names — багатомовні доменні імена), а з листопада 2001 року почалася реєстрація доменів і російською мовою. На початок цього року тільки в двох найбільших доменних зонах — .COM і .NET — вже містилося понад 350 тис. багатомовних доменних імен.

Першими розробку багатомовної системи доменних імен (IDNS) почали учасники дослідницького проекту Національного університету Сінгапуру під заступництвом Азіатсько-Тихоокеанського мережевого об’єднання (APNG) в 1998 році, а через рік, спільно з APNG і мережевими інформаційними центрами Китаю, Японії, Кореї, Гонконгу, Тайваню, Малайзії, Таїланду та Сінгапуру, ця технологія була успішно протестована. Результати були оголошені в тому ж році на Азіатсько-Тихоокеанської конференції діючих Інтернет-технологій (WHITE) в Сінгапурі, а також на щорічній конференції Інтернет-спільноти (INET) в Сан-Хосе.

За підтримки General Atlantic Partners була зареєстрована корпорація i-DNS.net International (http://www. i-dns.net/), що ставить своєю метою зробити рішення IDNS комерційної реальністю. Є піонером IDN, компанія i-DNS.net керуючись діючими стандартами і рекомендаціями IETF, розгорнула в 1999 році багатомовну систему імен, що базується на власній мережі кореневих серверів. Ці сервери i-DNS.net, будучи прозорими для звичайних імен, забезпечують функціонування зон для доменів верхнього рівня на китайською, японською, корейською, арабською, російською мовами, на івриті та на інших мовах, відмінних від англійської.

Реєстрація повністю багатомовних доменних імен на китайській мові була запущена компанією i-DNS.net у грудні 1999 року на Тайвані — в перші чотири дні після відкриття реєстрації було зареєстровано 90 тис. імен! Протягом наступного року багатомовні доменні імена завоювали визнання Інтернет-спільноти в Китаї, Індії, Таїланді, Єгипті, Ізраїлі та США. У травні 2001 року компанія RegTime.net офіційний реєстратор i-DNS.net почала реєстрацію повністю російських імен в зонах .КОМ, .НЕМАЄ і .ОРГ, відкривши тим самим нові можливості для розвитку Інтернету в Росії.

Компанія Microsoft вже прийняла стандарти перекладу адрес на національні мови, так і програмні засоби для переходу сайтів на російську мову давно розроблені. В даний час користувачам Інтернету, які бажають розширити свої можливості за допомогою багатомовної системи імен, необхідно встановити на своєму комп’ютері безкоштовну програму-плагін, що виконує перетворення багатомовних імен і спрямовуючу запити через систему кореневих серверів i-DNS.net. Сьогодні існує кілька таких плагінів для браузерів. Один з них поширює компанія VeriSign (i-Nav, див. на http://www.idnnow.com/index.jsp?partner=000042_2). Є також вітчизняний плагін iResolve (http://www.webnames.ru/iResolve/iResolve.pl), який підтримує адресацію і гіперпосилання на російськомовні домени.

Після завершення процесу стандартизації IDN перетворення багатомовних імен з UNICODE в ACE і назад почне виконуватися безпосередньо програмами (MS Internet Explorer, NetScape Navigator і т. п.) і буде повністю приховано від користувача, а багатомовна система імен Інтернету продовжить функціонування безпосередньо на авторитетних кореневих DNS серверах.

Хоча кириличні домени поки не отримали широкого розповсюдження і не стали настільки популярними, щоб зламати звичний для нашої свідомості образ домену, але по мірі розширення в Інтернеті бізнесу, спрямованого на внутрішній ринок, російськомовні домени будуть все більш затребуваними, після чого можна буде повною мірою скористатися зарубіжним досвідом вибору доменних імен.

Наприклад, можна буде зайти на direct.yandex.ru або topping.com.ua і провести аналіз запитів по цікавить вас речі. Разом з результатами по цьому слову вам будуть представлені найбільш популярні визначають слова. З поданих сполучень вам потрібно буде тільки вибрати найкраще поєднання. При цьому російськомовні сайти, імена яких написані кирилицею, будуть коректно індексуватися пошуковими системами, а значить, можна очікувати відповідності запитам по імені. Залишиться лише подумати про асоціативних виразах, про що визначають словах, підібрати найбільш популярні в народі вирази, а потім записати кілька варіантів, опитати друзів і колег, а під кінець вибрати найбільш характерну назву.

Вибір доменної зони

Що стосується доменів першого рівня (доменних зон), то з цього питання існують різні думки, часом навіть полярні. Звичайно, багато хто вважають найбільш вигідними домен .COM: по-перше, це самий масовий і старий домен в Інтернеті; по-друге, в міжнародному плані цей домен універсальний, тобто їм можуть користуватися у всіх країнах; по-третє, це найбільш відповідний домен для позначення комерційної діяльності сайту; і нарешті, такий популярний браузер, як Internet Explorer, має підтримку .COM-доменів на рівні гарячих клавіш. Так, для швидкого набору домену .com в IE достатньо набрати назву сайту () і натиснути комбінацію клавіш CTRL+ENTER, щоб відразу додати до вказаною назвою необхідні атрибути домену http://www і .com — і ніякі .BIZ, .INFO, .NET, .ORG і .RU, як би дешево вони не коштували, такою властивістю не володіють.

Проте все перераховане вище ніяк не виправдовує такого трепетного ставлення користувачів до .COM-доменам. І тут треба відкинути як загальноприйняті на Заході, так і ура-патріотичні настрої, тобто залишатися в цьому питанні чистим прагматиком. Зрозуміло, що домен .COM більш пафосний, але саме національний домен визначає приналежність сайту і привертає особливу увагу. Крім того, при реєстрації доменів .RU і .SU облікові дані контролюються, внаслідок чого неможливо зареєструвати домен анонімно або з використанням некоректних/неіснуючих реквізитів власника — отже, довіри до таких сайтів більше. Для реєстрації інших доменів ніяких документів надавати не потрібно. Якщо ж говорити про інших доменах першого рівня, то можна, зокрема, обіграти використовуються зони як закінчення слів, тобто домен pisem.net може бути більш зручним для запам’ятовування, ніж pismo.ru або letter.com.

До того ж в Інтернеті постійно з’являються нові доменні суфікси (домени першого рівня), не пов’язані з назвами країн і розширюють список з чотирьох популярних доменів (.COM, .GOV, .ORG і .NET). Так, з 2001 року були введені сім нових доменних імен вищого рівня: .BIZ, .INFO, .NAME, .PRO .MUSEUM, .AERO і .COOP, схвалені правлінням ICANN — некомерційною організацією, що відповідає за призначення адрес і імен в Інтернеті. Складається з 12 чоловік правління ICANN одноголосно проголосували за це рішення. При цьому були відхилені ще 40 варіантів суфіксів, включаючи .XXX і .KIDS. Крім того, з появою можливості реєстрації національних доменів додалися і такі суфікси, як .РУ, .КОМ, .НЕМАЄ і .ОРГ, які зручно застосовувати до кириличним доменам, щоб уникнути перемикання регістрів на клавіатурі.

У більшості доменів верхнього рівня доменні імена реєструються за принципом «першого звернувся». Домен .UA є відкритим доменом, тобто в ньому дозволяється реєстрація доменних імен для юридичних і фізичних осіб, а також для нерезидентів. Реєстрація здійснюється в заявному порядку — реєструється перша отримана заявка на реєстрацію. Вибір імені домену та його використання здійснює заявник. Попередня перевірка заявлених до реєстрації доменних імен на відповідність їх яким-небудь об’єктів, у тому числі об’єктів виключних прав, не проводиться.

Вперше в міжнародній практиці з проблемою відносини товарного знака і домену зіткнулися власники загальновідомих брендів: коли вони вирішили запропонувати свої товари для продажу через Інтернет, виявилося, що співзвучні їх товарних знаків домени зареєстровані кіберсквотерами. Саме тоді й сформувалася думка про те, що сторона, яка вже перебуває під захистом закону про охорону товарного знака, законно може застосувати відповідні заходи проти особи, згодом зареєстрував доменне ім’я і використовує його в комерційних цілях стосовно тих видів товарів або послуг, які охороняються правами на товарний знак.

Однак сама по собі реєстрація доменного імені не може розглядатися як використання товарного знака, оскільки доменні імена є більш широким поняттям, ніж товарні знаки, і не обмежені територією або певними класами товарів або послуг. Доменні зони управляються уповноваженими компаніями — адміністраторами доменів верхнього рівня. Доменні імена в них реєструються у відповідності з прийнятими для даної зони правилами (наприклад, в російському національному домені порядок реєстрації доменних імен визначений «Правилами та тарифами на послуги з реєстрації доменів другого рівня в зоні RU»).

У зонах .COM, .ORG, .NET і в інших загальносвітових і деяких доменних зонах діють Єдині правила розгляду спорів про доменні імена (Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy, UDRP), прийняті Інтернет-корпорацією з розподілу адресного простору мережі Інтернет (ICANN) на основі рекомендацій Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). У цьому документі детально розглядаються наміри сторони при реєстрації, а також визначаються способи використання доменного імені, які слід вважати недобросовісними: обставини, що вказують на те, що відповідач зареєстрував доменне ім’я з метою продажу власнику товарного знака або з метою перешкодити діяльності конкурента.

Багато власників доменів висловлюють справедливі побоювання, що порядок вирішення конфліктів з приводу найменувань товарних знаків та доменів може призвести до того, що вже розкручена доменне ім’я деякі сторонні особи можуть недобросовісно зареєструвати як товарний знак і пред’явити необґрунтовані претензії. Ця проблема не нова і в матеріалах ВОІВ отримала назву «зворотне захоплення домену».

Тому, згідно з тими ж правилами ВОІВ, власник домену може довести свої права на домен, якщо він використовував домен до отримання повідомлення про суперечку для сумлінного пропозиції товарів і послуг, або якщо відповідач широко відомий по доменному імені, або якщо відповідач законно і сумлінно використовує доменне ім’я без наміру отримати комерційну вигоду.

Можливість застосування альтернативного порядку вирішення спорів передбачено російським законодавством. Так, сторони мають право передати спір на вирішення третейського суду або міжнародного арбітражу. З 10 квітня 2002 року вступили в силу зміни до тексту регламенту. Згідно з пунктом 4.16 анулювання реєстрації домену тепер проводиться також за рішенням суду, «визнає адміністрування домену адміністратор порушенням прав позивача або забороняє використання в доменному імені позначення, правами на яке володіє позивач». Ці зміни, як показує практика, спрощують процедуру виконання судових рішень для тих осіб, чиї права були визнані порушеними в судовому порядку в результаті використання адміністратором доменного імені об’єкта, правами на який володіє позивач.

В зоні .RU існує більш 200 тис. доменів, і з кожним роком їх кількість зростає на 70-80%. Більшість договорів було укладено з Російським НДІ розвитку суспільних мереж (Росніїрос), який відповідав за розробку правил реєстрації доменних імен в зоні .RU. Однак з 1 січня майбутнього року Росніїрос припинить виконувати функції реєстратора доменів другого рівня в домені .RU і залишить за собою лише функції технічного супроводу системи реєстрації та DNS-серверів зони .RU, а також діяльність по реєстрації та технічної підтримки географічних доменів і доменів третього рівня в доменах загального користування .ORG.RU, .NET.RU, .PP.RU, .COM.RU. Другим за величиною реєстратором у Росії є Регіональний мережевий інформаційний центр (Ru-Center, http://www.nic.ru/). Незалежними реєстраторами є «Гарант-Парк-Телеком» (http://www.r01.ru/first.khtml), ТОВ «СЦС Совинтел» (http://www.sovintel.com/), Об’єднання мереж Фрінет (http://www.free.net/), «Демос-Інтернет» (http://www.demos-internet.ru/new/index.html) і ТОВ «Регтайм» (http://www.webnames.ru/).

Переважна більшість реєстрацій доменних імен в зоні .RU припадає на Москву (більше 70%), далі йде Санкт-Петербург (приблизно 6%). При цьому близько 60% власників Інтернет-адрес в національній зоні Російської Федерації є юридичними особами.

Як бачите, якщо до вибору домену підходити серйозно, то це зовсім не таке просте завдання, як може здатися на перший погляд.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here