Скільки раз, заходячи на який-небудь форум і бачачи серед учасників модератора, я переймалася благоговінням від свідомості важливості, потрібності і всесильності цієї людини. Причому підсвідомо мені здавалося, що це обов’язково дорослий чоловік, старше 25 років.

І ось в один прекрасний день мені самій довелося взятися за це кльове (як мені здавалося) справа. Не буду називати адресу форуму, щоб нікого не компрометувати, скажу лише, що контингент форуму складали студенти, співробітники та викладачі одного московського вузу.

Прочитавши кілька статей про функції модератора, яких виявилося не так багато в рунеті, я вирішила відповідально підійти до вирішення поставлених завдань.

Для початку, я вирішила в постах не акцентувати увагу на своїй статевій приналежності, так як мені здавалося, що чим менше інформації відомо про модераторе (стать, вік, ім’я і т. д.), тим легше буде спілкуватися з усіма учасниками. Однак в один прекрасний день я прокололася, і тут же чоловіча частина форуму стала свататися, а жіноча – ненавидіти. Але з цим вже нічого не поробиш…

Встежити за активністю форуму було дуже нелегко. Протягом дня, приблизно кожні 10-15 хвилин, мені доводилося читати нові повідомлення і відповідати на питання, при цьому намагаючись зберегти об’єктивну думку, не вплутуватися у сварки. Щоранку близько години у мене йшло на те, щоб простежити всі нові теми, всі залишені повідомлення, усіх зареєстрованих учасників, які з’явилися за ніч. Якщо ж у мене не виходило зайти на форум пару днів, то розгрібати утворилися завали балаканини доводилося дуже довго.

Найбільше мене дратували окремі особистості, які не хотіли реєструватися і писали повну лабудєнь, образи, якісь фашистські гасла, вульгарності ну і т. д. Постало питання, що з ними робити? Блокувати нік – марно. Блокування IP може призвести до закриття доступу на форум іншим учасникам, що входять в інтернет через цього ж провайдера. Куки можуть бути відключені. Ну в загальному парилася я сильно, видаляючи з бази такі повідомлення, поки не переконала адміна заборонити доступ на форум тим, у кого cookies відключені. Ніби як ситуація налагодилася.

Припиняти розмови не по темі взагалі виявилося нереальним, тому що «хто це дав право модератору вирішувати, що по темі, а що ні?». Хоч у правилах і було написано, що вирішення таких питань лежить повністю на моїй совісті, проте чути, що ти поганий модератор – неприємно.

Були й такі учасники, які реєстрували собі пару-трійку ників (при цьому залишали однакові паролі, адреси), і писали під одним, то з іншим. Заборонити це – порушити демократію, може їм треба. Не забороняти – почнуть тріпатися самі з собою, підвищуючи популярність своїх тем.

Але найжахливішим було антиматовая боротьба. Десь в інеті ходять 7 (або 10, не пам’ятаю) правил написання гарного антимата, але вони нереальні для реалізації, а якщо і реальні, то не для такого дрібного проекту, як розглянутий. Тому слова типу: «ображати», «3 рубля», «застрахуйся» – сильно страждали. Чому люди не можуть обійтися без матюків? Ну або якщо вже дуже емоції розпирають, писати типу «х(*)ї», всі й так зрозуміють!

І на закінчення, закликаю Вас:
ПОВАЖАЙТЕ ПРАЦЮ МОДЕРАТОРА, бо він один, а вас багато!