По мірі вдосконалення технологій і мов програмування все більше і більше видів діяльності стають доступні рядовому користувачеві. Комп’ютерна графіка сьогодні набагато простіше для освоєння, чим звичайний живопис; створення грамотних з точки зору поліграфії документів взагалі перетворилося в дитячу задачку. А використання CMS для сайту дозволяє розмістити в мережі власний блог, галерею або магазин, які зовні нічим не будуть відрізнятися від результату роботи цілого IT-відділу.

Спочатку абревіатура CMS розшифровувалася як content management system – «система управління контентом». Але оскільки найбільшу популярність здобули саме інтернет-орієнтовані CMS, сьогодні частіше використовується розшифровка «система управління сайтом».

Як вибрати движок (CMS) сайту

Прабатьки систем управління сайтом (CMS) – візуальні редактори html-коду, так звані WYSIWYG. Ці редактори працювали за принципом «що бачиш, то і отримаєш». Процес створення сайтів з їх допомогою зводився до перетягування окремих блоків і зміни властивостей контенту (наприклад, накреслення шрифту) через панелі інструментів, як в будь-якої офісної програмі.

Пошук десять відмінностей

Один і той же дизайн і функціонал можна реалізувати на абсолютно будь-якої CMS. У цьому немає нічого дивного – браузери і сервера працюють з розміткою та керуючими кодами, а не з якимись внутрішніми мовами систем. По суті, різні системи управління контентом – це лише різні набори інструментів, а матеріал, з яким вони працюють, і підсумковий результат – однакові.

В принципі, ніхто не забороняє писати сайт по старинці, вручну. Для одиничних статичних сторінок це навіть простіше, ніж встановлювати систему управління, віртуальний сервер, проводити настройку і так далі. Інша справа, що поодинокі статичні сторінки вже давно ніким не використовуються, а для більш-менш серйозних проектів створення сайту на CMS куди зручніше.

Ефективність кожного конкретного двигуна безпосередньо залежить від даних, з якими вона буде працювати. Щоб зрозуміти, яку CMS вибрати, слід визначитися з кількома параметрами контенту:

  • динамічність (інтерактивність)/статичність;
  • кількість (обсяги даних на сторінках, кількість сторінок, обсяг баз даних, наприклад, клієнтів);
  • тип (текстовий, графічний, відео, аудіо, виконувані коди);
  • частота оновлень і число авторів сайту (тих, хто буде оновлювати контент).

Для інтерактивних сайтів краще вибирати ті системи управління даними, функціонал яких оптимізовано під велика кількість форм. Об’ємні сайти, особливо динамічні, працюють досить повільно на CMS, генеруючих сторінки «на льоту». Особливо на тих, які розроблялися як «універсальні» і, отже, включають в себе велику кількість невикористовуваних в конкретному проекті функцій.

Тип контенту на вибір CMS впливає найочевиднішим чином: чим сильніше «перекіс» вмісту сайту в сторону якогось одного типу даних, тим важливіше вибрати систему, в якій інструментарій для роботи з цими даними добре розвинений. Для часто оновлюються сайтів потрібні системи управління, в яких процес додавання інформації спрощений до межі. Проект, яким займається багато авторів, потребує системи з гнучкими налаштуваннями прав доступу.

Види сайтів і контентний склад

Як вибрати движок (CMS) сайту

Існує загальноприйнята класифікація сайтів за масштабами і призначенням. Найчастіше приналежність сайту до тієї чи іншої категорії визначає також і те, дані якого типу будуть переважати на його сторінках і папок на сервері:

  • блоги та візитки – невеликі, в основному приватні сайти майже без користувальницького функціоналу;
  • корпоративні сайти – комерційні, використовувані для просування компанії, а також для роботи, якщо є розвинена мережа сторінок «для внутрішнього використання»;
  • інтернет-магазин являє собою базу даних карток товарів, що включають в себе як текст, так і візуальну інформацію; доповнюється цей сайт базою даних покупців та інтерактивної частиною – формами сортування каталогів і оформлення замовлення;
  • сайт-сервіс являє собою брата-близнюка віртуального магазину, однак має більш вузьку спрямованість. Прикладом подібного сайту може служити сервіс для замовлення квитків;
  • галерея – сайт, що відображає зберігається в базах даних інформацію прямо на сторінці;
  • сховище – сайт, що пропонує зберігається в базі інформацію для скачування;
  • портал – найбільш універсальний тип сайту. CMS для порталу повинна однаково добре працювати з усіма форматами даних і бути досить швидкою, щоб звернення тисяч користувачів до одній і тій же сторінці не викликало зависань.

Зриваючи маски

Всі CMS можна розділити на три категорії: платні, безкоштовні і самописні. Останні стоять осібно. Їх пишуть, як правило, не власники сайтів, а найняті програмісти. Так що безкоштовність таких движків умовна; хорошу систему управління даними з нуля створити непросто, та придбати вже готову буває дешевше.

Окремий клас CMS – онлайн-конструктори сайтів. В залежності від конкретної реалізації функціонал таких систем управління може відрізнятися; потужні платні сервіси, на зразок Wix і Setup, дозволяють створювати повноцінні складні сайти як за допомогою WYSIWYG-редактора, так і безпосередньо вводячи код. Вартість користування онлайн-CMS може розрізнятися: найдешевші пакети Wix стоять кілька доларів в місяць, а сверхбюджетное створення сайту на uCoz взагалі не вимагає ніяких витрат, окрім, правда, значних тимчасових.

Відмінності між платними і безкоштовними движками малозрозумілі пересічному користувачеві. Зі спеціалізованою «1С-Бітрікс» все більш-менш ясно – покупець сплачує за можливість інтеграції сайту з іншим бухгалтерським ПО «1С». Але ось чим платні CMS без вузької спеціалізації краще таких універсальних, але безкоштовних систем?

В основі своїй – нічим. Майже всі системи управління написані на одному і тому ж мовою – php (хоча можливі й інші варіанти); велика їх частина підтримує бази даних MySQL, роботу з протоколом ftp і скрипти на мові JavaScript. Проте диявол, як відомо, в дрібницях. І в дрібницях CMS значно розрізняються.

Конкретика

Головне, що користувач купує разом з платним програмним пакетом для управління сайтом – офіційну технічну підтримку. Комерційні проекти у будь-якому випадку просуваються за рахунок свого іміджу, тому прихованих помилок в них менше, а нові версії перевірені ретельніше.

Виходячи з міркувань стабільності сайту, вибирати слід платну CMS. До найбільш популярних варіантів відносяться S. Builder і 1С-Бітрікс. Першу відрізняє простота в освоєнні і хороша оптимізація коду. Другу – вже згадана можливість інтеграції з іншими додатками того ж виробника. Ще один поширений платний движок – DataLife Engine. Використовувані технології AJAX прискорюють завантаження сторінок на клієнтський комп’ютер. Мінус системи – висока вразливість до хакерських атак і вірусного зараження.

Головне, чим можуть похвалитися безкоштовні CMS – арміями ентузіастів-розробників, тестерів і критиків. Часом на форумі любителів отримати відповідь простіша, ніж в офіційній службі підтримки. Системи керування вмістом з відкритим вихідним кодом також мають бібліотеки розширень, написаних любителями; за їх якість ніхто не поручиться, зате практично під будь-яку задачу можна знайти відповідний модуль.

Найпопулярніші безкоштовні системи управління контентом – Joomla та WordPress. Joomla вважається більш швидкою, але вона менш стабільна і для більшої надійності вимагає ручної корекції коду. За рахунок своїх функцій і додаткових модулів Joomla зручна для створення інтернет-магазинів, а WordPress вважається хорошою CMS для сайту-візитки або блогу, хоча обидві системи можна використовувати для побудови будь-яких сайтів. Ще один відомий движок – Drupal. За рахунок потужного інструментарію для роботи зі структурою проекту ця система управління зручна при роботі з об’ємними сайтами. Менша порівняно з першими двома CMS популярність пояснюється тим, що Drupal значно складніше в освоєнні і більше підходить людям, знайомим з основами програмування.

Головне ж достоїнство оригінальних, самописних систем управління сайтами – те, що вони створюються під певні завдання. Код у таких движків оптимізований краще, інтерфейс підігнаний під потреби тих, хто буде займатися наповненням сайту. Оригінальні CMS особливо корисні при створенні великого порталу, коли вимоги до швидкості змушують відмовитися від стандартного движка і переписати найповільніші ділянки коду на високопродуктивному мовою.

Вибираючи CMS для сайту, можна вдатися до хитрості, яку використовують при підборі хостингу. Тобто знайти сайт, максимально схожий на майбутній проект, і дізнатися CMS цього сайту за допомогою веб-сервісів або аналізу коду, як приклад, сервіс від 2IP. Якщо назва системи не вказано прямо на сайті (а це трапляється, особливо якщо сайт створений на безкоштовному движку) і в коді немає явних вказівок на неї (як приставка «wp» в кодах WordPress), то CMS-аналізатори намагаються встановлювати тип системи за наявності унікальних файлів і особливостям верстки. Само собою, цей спосіб дуже неточний. Так що визначити CMS сайту куди складніше, ніж сервер, на якому вона працює.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here